біжучий

біжучий
-а, -е.
1) Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода.
2) перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "біжучий" в других словарях:

  • Жучий — прил. разг. 1. соотн. с сущ. жук I, связанный с ним 2. Свойственный жуку [жук I], характерный для него. 3. Принадлежащий жуку [жук I]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • жучий — ж учий, ья, ье …   Русский орфографический словарь

  • жучий — жу/чья, жу/чье, жу/чьи (от жук) …   Орфографический словарь русского языка

  • плоскоріжучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • протиріжучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • ріжучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • швидкоріжучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • плоскоріжучий — а, е. Призначений для підрізування (без перегортання) і розпушування орного шару ґрунту. || Забезпечений таким ріжучим органом (ножем) (про обробне знаряддя) …   Український тлумачний словник

  • ріжучий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до різати 1). 2) у знач. прикм. Признач. для різання. 3) у знач. прикм., перен. Різкий, гострий (про біль). 4) у знач. прикм., перен. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження …   Український тлумачний словник

  • біжучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»